У затишній дитячій кімнаті, де стояли іграшки і книжки, жили два маленькі невидимі створіння — Мікроб Липун і Грибок Пилюка. Вони були крихітні, але дуже активні. Особливо їм подобалося з’являтися там, де довго не прибирали.

Липун любив чіплятися до поверхонь, а Пилюка обожнював м’які килими і полиці.

Найбільше друзям подобалося ховатися під ліжком, на старих книжках і на забутих іграшках. Там було тихо і пил накопичувався швидше.

— Чим більше пилу, тим затишніше! — казав Пилюка.

Липун тільки радів, адже він міг легко прилипнути до будь-якої поверхні.

Одного дня у кімнату зайшла дівчинка Марічка разом із мамою. Вони відкрили вікно, впустили свіже повітря і почали велике прибирання.

Пил почав зникати, а поверхні ставали чистими.

Липун і Пилюка дуже здивувалися.

— Тут стає занадто чисто! — занепокоївся Пилюка.

Марічка витерла полиці, пропилососила килим і склала іграшки на місце.

Липуну стало складніше чіплятися, адже поверхні стали гладкими і чистими.

Коли кімната наповнилася сонячним світлом і свіжим повітрям, Пилюка чхнув і став зовсім маленьким.

— Нам потрібно знайти інше місце, — сказав Липун.

Адже мікроби і пил не люблять чистоту.

Марічка навіть не знала, що прогнала маленьких шкідників. Вона просто хотіла, щоб її кімната була гарною і затишною.

А Липун і Пилюка зрозуміли: там, де чисто і охайно, їм жити важко.

Відтоді Марічка регулярно прибирала і провітрювала кімнату.

І в її домі завжди панували чистота і гарний настрій ✨